2Кор 11:2-4 (сучас. переклад)

Ибо я вас ревную, и ревность эта от Бога.  Ибо я обещал вас в супружество одному Человеку - Христу и хочу, чтобы вы предстали пред Ним, словно непорочная девственница. Но боюсь, что подобно тому, как змей своей хитостью искусил Еву , ваши умы поддадутся совращению, и вы отклонитесь от безоглядной верности и непорочности, которые положены Христу. Ибо вы с готовностью снисходите к любому, кто придёт к вам и станет проповедовать не того Иисуса, кого мы проповедовали...

Наречена - з якими словами можна зрівняти її? Красива, вірна, весела, мудра, добра. Чи не так? Ось такими хоче бачити нас Бог, бо церква - це наречена Ісуса Христа.  Так , як церква це люди, а не будівля, то та чистота, вірність, любов, яка притаманна нареченій має бути й у нареченої Ісуса Христа 

Одружені, давайте згадаємо той час, коли тільки почали зустрічатись зі своїми коханими. Тремтіння сердець, відчуття радості, мрії про майбутнє щасливе життя. Кохання і щастя наповнювали нас, коли ми йшли на зустріч зі своїми нареченими. В центрі всього горіла любов одини до одного і ніщо не могло перешкодити нашій зустрічі.  Разом мріяли про весілля: кого запросити, які обручки обрати, які вбрання одягнути. Але перед весіллям має відбутися ще одна подія - заручини, де ми просимо в батьків дозволу на одруження і хочемо, щоб вони нас благословили.

В 2 Кор. 11:2-4 в образі нареченого є Ісус Христос, а в образі батьків є Бог Отець. Тому що ревність за церкву апостолу Павлу передав Сам Бог, бо це Бог бажає заручити нас Своєму Сину. Тому, ми повинні просити дозволу і благословіння на весілля з Ісусом Христом у Бога. А як це можна зробити? Через покаяння перед Богом Отцем ми отримуємо дозвіл на весілля. Через  віру, що Ісус є Син Божий ми отримуємо благословіння. І бажання Ісуса Христа - заключити з нами шлюбну угоду.

Але є той, хто не хоче, щоб церква одружилася з Ісусом і тому пропонує  нам іншого нареченого, який хоче лише одного відволікти увагу церкви від Того вірного, люблячого Ісуса, який захищає свою наречену і молить Отця за неї. Бувають такі ситуації в житті людей, що перед весіллям наречена відмовляється від одруження. Які відчуття і переживання є в серці тієї людини? Приниження, біль, розпач, чи не так? 

 В Евр. 6:6 Павел говорить про тих людей, які пізнали любов , милість, терпіння і прощення Нареченого, отримали вічне життя, бачили велику Божу силу, стали причасниками Духа Святого і не захотіли жити далі з Ісусом. Чи не відмовляються такі люди від заручин з Ісусом? Вони знов розпинають Христа, причиняючи Йому нестерпний біль, приниження, розпач.

Давайте не будемо йти за чужими нареченими і своїми неправильними вчинками не розпинаймо знову нашого Господа. Бог Отець заручив нас - церкву Своєму Синові. Бажаймо прийти до Нього в одежах чистоти, вірності і праведності. Наш Наречений любить нас віддано і палко і чекає на зустріч  з нами.