Щоб знати як правильно віднестись до людини, яка вчинила неправильно по відношенню до мене чи інших, потрібно знати «корінь» цього вчинку. Не завжди  ця людина є винною. Це можуть бути наслідки неправильного відношення до неї.

В книзі Буття 38:6-26  історія про Юду та його невістку Тамару показує, що праотець, патріарх з племені якого вийшов Ісус Христос необдумано вчинив зі своєю невісткою.

 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив.

І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого.

А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій. Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

А Тамарі розповіли, кажучи: Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою.

І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє.

І він збочив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе! Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене?

А він відказав: Я пошлю козлятко з отари. І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш.

А він відказав: Яка та застава, що дам я тобі? Та сказала: Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

А Юда послав козлятко через приятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

І запитав він людей її місця, говорячи: Де та блудниця, що була в Енаїм при дорозі? Вони відказали: Не була тут блудниця.

І вернувся він до Юди й сказав: Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудниця.

І сказав Юда: Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти.

І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд. А Юда сказав: Виведіть її, і нехай буде спалена.

Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому. І сказала: Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?

І пізнав Юда й сказав: Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму. І вже більше не знав він її.

(Бут 38:6-26)

У ті часи, жінка яка не могла мати дітей була в неповазі, оточуючі зневажали її, і вважалось, що вона проклята Богом за  гріхи. Тамара була зганьблена  бездітством через безбожне життя синів Юди. Зрозумівши,  що свекор не на її стороні Тамара пішла на цей крок тільки для того, щоб зняти з себе ганьбу і відновити рід свого чоловіка.(Хоча цей метод неправильний)

Подібні «закони совісті» наказували спалювати блудників. Юда навіть не згадав про свою обіцянку( віддати Тамару за наймолодшого сина), а відразу зробив висновки.

Тільки після доказів Юда зрозумів, що тільки він був винуватий в цій історії.

Давайте згадаємо історію про жінку, яку зловили в перелюбі та привили до Ісуса, щоб Він засудив її.  Від Івана 8:2-11

Фарисеї навмисно підставили цю жінку, це був політичний акт ( по закону Мойсея побити камінням потрібно було і жінку і чоловіка, який був з нею). Це було зроблено тільки для того, щоб знищити Ісуса. Христос знав, що це хитрощі фарисеїв, а жінка лише наживка, щоб досягнути своєї мети будь-яким шляхом. Ісус бачив « корінь» і не робив ніяких висновків до кінця сцени.

Коли Ісус вказав на «корінь», то докорені сумлінням  фарисеї залишились без жодного доказу вини цієї жінки. Вони побачили вину жінки в собі.

Христос не осудив жінку, знаючи її участь, але осудив гріх ( «… іди і більше не гріши» ). Коли ми намагаємось зрозуміти корінь проблеми, яка є в людини, то  ми не будемо осуджувати гріх, а вона зі своєї сторони  буде вдячна нам своєю вірністю.

   А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.

І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла,

і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...

(Лк 7:36-38)

Жінка всім серцем відчула любов Господа і посвятила своє життя на служіння Йому.

Тільки та людина. Яка відчула Ісуса Христа серцем здатна йти за Ним і бути посвячена все своє життя.

Висновок:

1.Іноді ми свою вину перекладаємо на інших.

2. Коли тверезо  оцінюєш ситуацію, то бачиш «корінь», коли бачиш «корінь», то відношення до цієї людини змінюється.