Апостолы, возвратившись, рассказали Ему, что они сделали; и Он, взяв их с Собою, удалился особо в пустое  место, близ города, называемого Вифсаидою. Но народ, узнав, пошел за Ним; и Он, приняв их, беседовал с ними о Царствии Божием  и требовавших исцеления исцелял. День же начал склоняться к вечеру. И, приступив к Нему, Двенадцать говорили Ему: отпусти народ, чтобы они пошли в окрестные селения и деревни ночевать и достали пищи; потому что мы здесь в пустом  месте.  Но Он сказал им: вы дайте им есть. Они сказали: у нас нет более пяти хлебов и двух рыб; разве нам пойти купить пищи для всех сих людей? Ибо их было около пяти  тысяч человек. Но Он сказал ученикам Своим: рассадите их рядами по пятидесяти. И сделали так, и рассадили всех. Он же, взяв пять хлебов и две рыбы и воззрев на небо, благословил их, преломил и дал ученикам, чтобы раздать народу. И ели, и насытились все; и оставшихся у них кусков набрано двенадцать коробов".

 Сьогодні ми будемо говорити про Ісуса Христа. Біблія взагалі говорить нам, що там, де двоє чи троє, - там Ісус Христос!

 Взагалі, те, про що ми говоримо, те і відбувається в нашому житті. Як правило, якщо ми будемо говорити про хворобу, то ця хвороба буде супроводжувати нас. Якщо ми будемо говорити про віру, то віра супроводжуватиме нас. Якщо ми говоритимемо про невдачі, то вони будуть супроводжувати нас… Але якщо ми будемо говорити про успіх, тоді успіх буде з нами, бо Біблія говорить: "В начале было Слово". Все починається зі "слова".

 Так само, якщо ми будемо проповідувати Ісуса Христа, говорити про Нього, думати про Нього, співати Йому, то Він буде серед нас! Христос не буде серед нас тоді, коли ми про Нього не говоримо.

 Мені дуже шкода, що сьогодні, в багатьох церквах не говорять про Ісуса Христа. В Біблії сказано, що там де двоє чи троє в ім'я Ісуса Христа, там є Христос! Бо коли люди збираються в ім'я Нього, коли думають про Ісуса, коли Його ім'я звучить серед них, то Христос каже: «Я там буду!» Ось про що говорить нам Біблія.

 Коли ми дивимося про те, Яким був Ісус Христос, чи звертаємо ми увагу на те, який в Нього був характер? Адже це був Бог, який ходив в образі людини. Хто ж Він був?  Наскільки ми Його знаємо? Я прочитав маленький епізод із життя Ісуса Христа на Землі, але навіть у ньому ми бачимо, наскільки великий наш Господь! У багатьох людей запитуєш: «А хто такий Ісус?», і вони відповідають: «Він - Син Божий, народжений від Діви Марії». Але наскільки ми Його знаємо насправді, глибше, більше?

 Ми - християни, і тому ми маємо бути подібними до Ісуса. Ми називаємося Його іменем, тому ми  маємо старатися бути схожими на Нього. А це можливо лише тоді, коли ми знатимемо Його і знатимемо про Нього.

 Отже, ми з вами прочитали уривок з Біблії про один із епізодів життя Ісуса Христа. Давайте, розглянемо Його характер, звички, взагалі Його Душу, і наскільки в цьому коротенькому уривку нам показаний Ісус Христос.

 1. Ісус Христос завжди говорив про Царство Боже

 Христос зібрався із людьми на полі чи десь у пустелі після дощів. Є варіант, що це був степ, бо написано, що там була зелена трава.

 В одинадцятому вірші написано: "И Он, приняв их, беседовал с ними о Царствии Божием". Ми бачимо, що Ісус Христос не проповідував про Царство Боже, а вів бесіду або розмовляв. Тобто Царство Боже було в Нього всередині, і Він просто про нього розповідав. Він розповідав і про Небеса, і про закони Божі, про Отця, про те, яким має бути світ, про відношення, про вічність, про все, що пов'язано з Богом. Ісус Христос завжди говорив про Царство Боже!

 Ви знаєте, Христос не говорив: «Давайте, розберемося, як там Ірод, як там наша нова партія саддукеїв. Як там партія фарисеїв? Що там про них чутно? А може нам вступити туди? Який там курс динаріїв до сіклів?» Ні! Христос говорив лише про Царство Боже, яким Він жив! Брати, сестри, Він жив цим, Царство Боже було в Його очах, Воно світилося з Його очей! І, знаєте, Він не був просто спікером, а Він жив, дихав Царством Божим, Він мав радість від того, що говорить про нього. І до того ж Христос знав про що він говорить, бо Він бачив все на власні очі.

 Ви мене вибачте будь ласка, але я нещодавно дивився проповідь на одному з християнських каналів, і, слухаючи проповідника, просто не повірив тому, що він говорив. Він передавав проповідь, як знання, але це не було його життям, це не було його внутрішнім переживанням. І, ви знаєте, я переключив канал... Я не повірив цій людині.

 Ісус Христос розповідав так, що люди збиралися кругом нього десятками тисяч, тому що Він розповідав про те, що добре знав. П‘ять тисяч людей, які зібралися слухати Ісуса Христа, як написано у Біблії, складали лише чоловіки, а тому разом з жінками і дітьми людей було близько п'ятнадцяти тисяч - і це тільки мінімум, який можна припустити.

 Люди почнуть нам вірити, тільки тоді, коли те, про що ми говоримо, буде жити всередині нас, якщо ми житимемо тим, про що говоримо. Коли ми євангелізуємо, люди не так сильно звертають увагу на те, що ми говоримо, вони більше дивляться на те, чи є це у нас всередині. Я дивлюся частіше не на свідоцтво людини, а на душу, чи це щиро розповідається. Ти починаєш вірити не самому чуду, а наскільки людина пережила це. Ти віриш тому, що вона була там і вже неважливо, яке це чудо - велике чи мале, а важливий той факт, що людина реально пережила цю зустріч з Богом.

 Не знаю, чи можна таке говорити, але я почув одну історію про чоловіка, який тільки прийшов до церкви і захотів перевірити чи справжній там пастор. І знаєте як? Коли йшла молитва за десятини, всі молилися з заплющеними очима, а цей чоловік з відкритими - для того щоб подивитися, чи пастор покладе десятину сам, чи це він тільки говорить для інших. Коли чоловік побачив, що пастор так само, як і всі, підійшов і поклав десятину, то сказав: «Це справжня церква!». І це правильно! Бо якщо людина буде тільки говорити і не буде робити, то це буде просто бутафорія. Ісус Христос завжди робив те, про що говорив.

 Ми дуже часто порівнюючи своє життя з іншими, думаємо: «Я все ж таки не такий грішний, як хтось…». Але, послухай, нам потрібно рівнятися не один на одного, а на Бога! Тому, може, і є хтось більш грішний або менш грішний, а, можливо, є зовсім великі грішники, але суть в тому, що Бог – Святий, і ми маємо порівнювати себе з Богом!

 2. Ісус ніколи не нав’язував своєї допомоги

 Друге, що ми помітили у цьому місці Слова Божого: «требовавших исцеления исцелял».

Ісус Христос не нав'язував зцілення, Він ніколи не нав'язував спасіння, покаяння. Христос просто говорив, що він може зцілити. Написано у Біблії, що Ісус зцілював «требовавших», тобто тих, які Його, так би мовити, вже «д

 3. Наш Господь піклується про наш обід

 Третє, що ми читаємо про Нього: «Вы дайте им есть».

 Ісус Христос піклується навіть про їжу! Ми часто думаємо, що Христос піклується тільки про Небеса, спасіння або якісь дуже високі речі. Але – ні! Господь думає навіть про те, яким буде твій обід.

 Я скажу вам зараз дуже просте і водночас дуже глибоке відкриття: Христос піклується про твій обід сьогодні! Ти скажеш: «Як Він про це думає?». Але ти згадай про те, коли тебе благословляли, коли тобі давали продукти, коли тобі підвищували зарплату… Ти, можливо, ніколи про це не замислювався, але за цим стояв Христос!  Навіть учні  Христа казали: "Відпусти народ", але Ісус сказав: «Ви маєте дати їжу».

 Ісус Христос піклується про такі дрібні речі! Ці люди не просили в нього їжі, але вони були настільки голодні, що Він зжалився і благословив їх.

 Моя бабуся і дідусь розповідали мені особисто, як одного разу до них прийшли місіонери. Хата була дуже маленька, мій дід мій був офіцером, і не питав жінку кого приводити у хату. І ось, бабуся наварила маленьку каструлю борщу, а до хати прийшло чоловік двадцять. А тоді були дуже тяжкі часи… Моя бабуся навіть не молилася, а Господь вже побачив її нужду - вона насипала одному, другому, третьому… І так - вистачило на всіх! Це було справжнє чудо! Господь  попіклувався про місіонерів, бо знав, що без їжі вони далеко не дійдуть. І сім'я наїлася, і гості. Бог знає твою і мою нужду! Він попіклується про нас!

 4. Ісус завжди має вихід і ніколи не погодиться з «глухим кутом»

 Далі ми читаємо: "…у нас нет более пяти хлебов и двух рыб; разве нам пойти купить пищи для всех сих людей? Ибо их было около пяти  тысяч человек. Но Он сказал ученикам Своим: рассадите их рядами по пятидесяти".

І в іншому місці написано: "Вы дайте им есть".

 Четверте, що я хотів би сказати, що Ісус Христос ніколи не змиряється з глухим кутом, бо Христос - це не глухий кут, це не стіна! Він є Вихід і Дорога!

 На моїх бесідах, не знаю чи помічають люди, я завжди молюся однією молитвою: «Господь будь для нас сьогодні дорогою, будь для нас сьогодні дверима та виходом! І вкінці тоді люди кажуть: "Вау, такий вихід!", але це Христос став нашим Виходом, це не пастор такий мудрий, це не хтось такий мудрий, а Христос став виходом  для нас! Ісус Христос ніколи не буде глухим кутом!

 Якщо ти хочеш мати вихід з різноманітних ситуацій, ти маєш більше пізнавати Христа, бо Ісус казав: "Я є дорога, Я є правда і я є життя".

 Ісус Христос завжди довіряв Отцю і тому Він знав, що завжди знайде вихід з будь-якої ситуації. Можливо, цей вихід не співпадає з твоїм чи моїм мисленням,  можливо, він не співпадає з твоїми проектами і планами, але знай, що в Ісуса Христа є найкращий вихід із будь-якої ситуації. Якщо ти довіришся Господу і скажеш: «Ісус - ти мій вихід, ти-моя дорога», то Він дасть тобі вихід з будь-якої ситуації!

 Я нещодавно почув одну фразу, яку я дуже серйозно зрозумів: «Якщо проблеми в сім'ї, у фінансах, відносинах, духовному житті виникли на конкретному рівні, то на цьому ж самому рівні ви їх не вирішите. Вам слід  піднятися на вищий рівень». Ісус Христос стоїть на найвищому рівні, і тому, чим вище ви підніматиметесь до Нього, тим більше ви почнете розуміти як знайти вихід з будь-якої ситуації.

 5. Ісус Христос – найкращий менеджер і організатор

 Також написано: "И сказал им рассадите рядами по пятидесяти", а в Євангелії від Матвія написано: "По пятидесяти и по ста". Тобто ми бачимо наступну рису Ісуса Христа - Він був суперорганізатор, суперменеджер!

 Я хочу задати питання для всіх, хто сьогодні займається бізнесом, хто займається працею з людьми - як ви думаєте, чи легко посадити п'ятнадцять тисяч чоловік по п'ятдесят і по сто, а тим більше  українців або євреїв? Ви тільки уявіть собі – стільки людей з дітьми, ви садите одного з них сорок дев'ятим, а він каже, що з ним ще кум, а за кумом друг і так далі...  Але Біблія є Біблія, там сиділи всі не по сорок дев'ять, не по п'ятдесят одному, а чітко по п’ятдесят і по сто. Спробуйте, розсадіть так людей! Ми у церкві не можемо так розсадити людей, але Ісус був чудовим організатором!

 Помітьте, в Біблії написано, що день схилявся до вечора, до ночі вони вже всі пообідали, тобто обід з розсаджуванням людей в Ісуса забрали буквально кілька годин. Ви тільки собі уявіть! Це взагалі нереально з людської точки зору! Я хочу, щоб сьогодні всі бізнесмени знали, що самим крутим бізнесменом є Ісус Христос. Ти проти нього взагалі ніхто! Ісус Христос створив Землю, а ти створив щось краще за Землю? Ісус Христос створив сонце, рибу і все, що є в морі, а ти зробив щось краще? О, так! Ми з вами повиловлювали всю цю рибу! Ісус Христос створив тварин, людину, хто ж є подібний до Нього?!

 Він є найсильнішим бізнесменом, він є найсильнішим адміністратором, він є найсильнішим менеджером, Він – найсильніший знавець всіх теорій, які тільки є! Христос знає все про фінанси, Він знає все про людську душу, Він знає все про спасіння!

 Багато людей думають, що у церкві сидить одна біднота... Я знав одну солідну жінку, яка працювала на великих державних постах і була близькою до Господа. Я говорив  з нею про те, чи не хотілось би їй вже точно визначитись, чи з Богом вона, чи ні. Вона відповідала мені: «От, ти уяви, я прийду в церкву, а хто там у вас є із таких крутих і великих?» Я їй сказав: «Син Божий Ісус Христос - номер один! А хто ще треба?!».  Ісус Христос - все в усьому!

 Я знаю людей, які ходили до нас в церкву і молилися зі слізьми, щоб Господь дав їм бізнес, багатство. А тепер їх нема тут, бо, розбагатівши, вони думають, що Христос вже жебрак. Але в Біблії написано: "Он обнищал ради нас, чтобы мы обогатились". Вникніть у ці слова - Божа "нищета" більша за багатства цього світу у тисячі раз, а що вже говорити про Його багатства!

 Дехто думає: «От, я такий важний, я такий крутий, у мене такі звання професорські, у мене погони, у мене достаток». Але, послухай, Христос любить тебе і таким, як ти є, з твоєю пихою, з твоїми "амебськими" знаннями! Христос любить усіх!

 6. Ісус Христос був смиренним і поважав Свого Отця

 "Взяв пять хлебов и две рыбы и возрев на небо, благословил их".

 Христос дуже поважав Свого Отця. Він не хвалився тим, що робить чудеса, а в смиренні помолився і подякував Батька. Він не соромився, хоча там сиділи не тільки бідні люди... Ісус Христос завжди дякував Бога і поважав Його. Христос завжди у молитві дякував.

 Я хотів би, щоб ми дещо зрозуміли зараз: Ісус накормив людей, не принижуючи їхньої гідності. Ісус не сказав: "Жрите, голодные!",  Він розсадив їх рядами, як на весіллі, як на банкеті. Христос не просто розламав і дав учням їжу, щоб ті жбурляли її направо і наліво, як собакам… Щоб люди хапали, топтали один одного. Ні! Христос нікого не принизив!

 Я пам'ятаю, як до нас у Вишневе приїжджали американці… Вони проводили євангелізацію, а після неї сіли в автобуси, відкрили вікна і почали дітям кидати жувачки та цукерки. Діти штовхалися, збирали це все, а американці фотографували з вікна цю українську «голодрантію». І після цього їхній пастор підійшов до мене і каже: «Ну, як тобі євангелізація?». Я відповів: «Хороша євангелізація, але в нашій церкві ви більше ніколи не будете, бо ти принизив нас. Ви кидали їжу з вікна, як собакам». Він заперечив: «Але ж дітки задоволені залишилися!». А я сказав: «А чи не могли ви запросити дітей в автобус або  вийти? Зробити так, як зробив Ісус Христос?»…

 Я хочу вам сказати, що Ісус Христос вас ніколи не принизить, Він розсадив людей, як на банкеті, і вони їли цей хліб, як царі. Всі люди були задоволені! Ісус навіть не створив черги: одна до Петра, друга до Івана, третя до Іуди, і так - по кілометру. Ні! Ісус Христос дуже старався не принизити людину! Такий наш Господь!

 Наш Бог – дуже бережливий!

 І останнє, коли всі поїли Ісус сказав: «Зберіть все, щоб нічого не залишилося». І написано далі, що зібрали всі залишки і наповнили дванадцять повних коробів.

 Ісус Христос не був марнотратником, все зібрали до останньої крихти. Він був дуже бережливим, нічого не залишилося пропадати. Ісус, будучи Царем і Богом, не смітив на Землі, яку сам створив... Наш Бог - дуже бережливий, і Він не дозволить, щоб хоч б одна крихта впала і її потоптали!

 Я пам'ятаю, коли йшла побудова храму, я знайшов кілька надбитих цеглин. Я взяв їх і поніс до роботи. Мене питають: «Ой, пастор, чого ви несете? В нас тут багато ще цегли, ще стільки переб'ється!». Але питання не в тому, скільки переб'ється, а в тому, наскільки ми бережливі до Божого майна. А Боже майно не тільки у церкві, а і у нас вдома, і в лісі,  і на рибалці… Все - Господнє!

 Християни не повинні бути марнотратниками, ми не повинні жбурлятися Божими благословеннями. Ми маємо їх цінувати, оберігати їх, ми маємо бути подібними до Господа Ісуса Христа!

 Отже, сьогодні ми дізналися, який характер був у Христа… Ісус Христос завжди говорив про Царство Боже, Він ніколи не нав’язує своєї допомоги, завжди піклується про наш обід, Ісус завжди має вихід і ніколи не погодиться на глухий кут. Христос – найкращий менеджер і організатор. Ісус завжди поважав Свого Отця і був дуже бережливим! Давайте, будемо схожими на Нашого Бога!